Калуський ліцей №6
Калуської міської ради
Івано-Франківської області
Мельник Ірина Михайлівна
практичний психолог
Освіта – вища, Прикарпатський університет ім. В.Стефаника, 1999 рік Спеціальність за дипломом –психолог, викладач психології
Стаж роботи - 21 рік
Графік роботи практичного психолога 8.00 год - 17.00 год. Консультування щодня 9.00 – 10.00 год та 15.30 – 16.30 год.
Номер телефону: 066-608-43-31 (щодо надання психологічної допомоги, підтримки та консультування в умовах воєнного часу)
“Я чекаю на тебе, щоб вислухати, допомогти, підтримати!” Всесвіт безмежний. У ньому багато яскравих зірок. І одна, з них, це ти! Унікальна, неповторна, Людина!
Рекомендації для батьків
БАТЬКИ, БУДЬТЕ УВАЖНІ
Останнім часом серед молоді набуває популярності молодіжний рух "Редан".
"ПВК Редан" - так називають нову агресивну субкультуру, яка останнім часом поширюється в Україні. Її учасниками часто стають підлітки і влаштовують масові бійки. Ця субкультура пішла з популярного японського підліткового аніме Hunter x Hunter, де було бандитське угруповання "Редан".
️Цей рух зародився в росії, де підлітки влаштовували масові заворушення у торгових центрах. Тоді, 24-25 лютого, було затримано близько 300 неповнолітніх порушників.
️Нерідко представники субкультури мають довге волосся, одяг із зображенням павуків та цифрою 4. "Реданівці" перебувають у конфронтації із так званими "оффніками" (футбольні фанати). Їхні Telegram-канали та чати наповнені дописами про "оффніків" та погроз на їхню адресу, саме із ними "ПВК Редан" намагаються влаштовувати масові бійки. Члени ПВК "Редан" збираються у великі групи і влаштовують масові бійки з національними меншинами або представниками субкультур.
Так, подібні зібрання молодих людей були помічені і в Україні: в Києві, Львові, та Харкові, Вінниці.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?
Ювенальна поліція України зазначає, що останнім часом з'явилося більше згадок про прихильників молодіжних субкультур. Фахівці пояснюють, що іноді підліток не може самостійно реалізувати бажання і знаходить своє місце в молодіжному угрупованні для самоствердження та самореалізації. Для цього підлітки й об'єднуються в неформальні групи.
За словами правоохоронців, деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що їхня дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Тому батькам радять робити наступне:
️спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її;
- якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, проявіть якомога повнішу обізнаність у цій темі;
- виявляйте терпіння, наполегливість і доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка;
️- щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
️ - ознайомтеся з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, які викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
️- покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї, та запропонуйте спільно провести час;
- зосередьтеся на тому, щоб показати підлітку його переваги, знайдіть у нього сильні сторони, допоможіть йому побачити себе унікальною особистістю;
- коли встановите з підлітком контакт і довіру, поясніть йому згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це відомими йому фактами;
️-допоможіть дитині зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки та невідворотної відповідальності за скоєне.
Пам'ятайте, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги та підтримки, а також ті, чиє перебування в Інтернеті не контролюється.
Бережіть себе та своїх рідних
25 чудових занять з дітьми
22 гри зі словами для розвитку мовлення, логіки та асоціативного мислення
У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби підтримати дитину. Ось кілька порад для батьків:
Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значимими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.
Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка.
Намагайтеся їсти та спати. Якщо харчування доступне, так само їжте, а не лише намагайтеся нагодувати дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини.
Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися за допомогою – не соромно.
Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значимими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте "Як ти?" здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте.
Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.
Батьки!
Якщо ви побачили, що дитина за останній час змінилася, вас лякає поведінка, ви тривожитесь, не може справитись чи боїтесь, що захворіла, то наступна інформація, сподіваюсь, буде вам корисною.
Враховуючи події, в яких ви зараз живете, дитина теж проживає стрес і це нормальна реакція!
Ознаки стресу у дитини, часто проявляються зміною поведінки, а саме:
Дітки до 6-7 р.
- поведінка може регресувати до поведінки, яка притаманна поведінці менших за віком дітей ( можуть гризти нігті, смоктати палець, почати пісятись, можуть мати нічні страхи).
- можуть з‘явитися страхи ( звірів, звуків, чужих), а відтак і боятись залишатися самому в кімнаті, відпускати маму
- можуть втрачати апетит
- навпаки можуть стати байдужими ( апатія)
Діти 8-14 р.
- мати спалахи злості, агресивності
- мати страх покинутості
- нічні жахи
- надмірна прив‘язаність ( бояться залишатись без батьків, просяться спати разом з батьками)
- мати загальну тривогу .
- в складних випадках- дезорієнтація.
Діти 14-18 р. ( реагування, як в дорослих)
- імпульсивність в поведінці
- може бути відстороненість
- втрата апетиту
- порушення сну
- часто різні соматичні болі, особливо болі в животі ( дуже часто!), головні болі.
Батькам ВАРТО ( для менших):
- дозволити відреаговувати через різні способи ( малювання, гра, ) не боятися проявів елементів агресії, навпаки це нормально.
- частіше застосовувати дотики, обійми, хороші слова
- надати достатньо своєї уваги ( настільки на скільки можливо)
- повернути сталий режим ( сно, харчування, обов‘язки)
- наголошувати, що стан війни це тимчасово.
Батькам ВАРТО ( для старших):
- знизити трішки вимоги до дітей.
- підтримувати щоденні обо‘язки.
- не приховувати своїх емоцій а більше пояснювати що з вами ( діти часто думають що все через них, то варто пояснити що не вони є причиною)
- при складній поведінці варто розпитувати дитину, прояснити що з нею, що відчуває.
-обійматися, притулятися
- плакати разом , якщо потрібно, це нормально!
Як розпізнати стрес у підлітків?
На жаль, якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди може бути так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у дитини, щоб відреагувати на них, підтримати та забезпечити психологічний комфорт. Ознаки стресу різняться, залежно від віку.
Для підлітків характерними є такі ознаки:
соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість тощо)
проблеми зі сном, нічні кошмари
підвищена збудливість або навпаки – апатія
незібраність (розсіяність уваги)
погіршення пам’яті, забудькуватість
намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)
спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненість
поганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил
небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у
територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку,
зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)
нехтування своїми звичними обов’язками
спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих
відмова від їжі.
Пам’ятайте! Підлітки зазвичай тримають всі свої почуття у собі, що може призвести до розвитку депресивних станів. Вони також можуть робити вигляд, що «все нормально», коли це зовсім не так, і їм психологічно важко. Водночас, ваша ненав’язлива увага, доречні жарти, розмови про емоції та почуття (перш за все, говоріть про себе і не примушуйте говорити дитину), слова наснаги чи доторки, які дозволяє ваш підліток, здатні підтримати та надати дитині почуття єдності зі «своїми», безпеки та захищеності.
Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення
поясніть дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому;
не ігноруйте питання дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується;
обсудіть з дитиною чим вона може займатися, де може погратися, де спокійно посидіти;
разом продовжуйте робити те чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека);
дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути спеціалісти: психологи, арт-терапевти, соціальні працівники, волонтери, а можуть бути інші діти;
частіше обіймайте дитину (не менше 12 раз в день);
не приховуйте свої почуття (не обманюйте
та не відходьте від відповіді), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує;
дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Такий контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова допомогти» (таким чином ви заглядаєте в душу дитини);
не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це природньо для такої ситуації;
будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.
Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни
Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини.
Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.
Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.
Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати.
Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.
Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.
**ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС**
5 порад для батьків
1. **Бути поруч**: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. **Бути прикладом**: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
3. **Спілкуватися**: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
4. **Задіювати**: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
5. **Відновлюватися**: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
Канікули педагогів Калуського ліцею №6 (13 січня 2022 р.)
Баланс в житті можливий, якщо ви керуєте своїм сьогоденням і майбутнім, володієте своїм часом
Життєвий баланс – це цікаве, активне життя за своїми правилами (методика "Колесо життєвого балансу").
А на завершення коляда Христос народився!!!
Канікули у ліцеї №6 - це час для педагога: саморозвиток, релаксація, відпочинок, час підзарядки, відновлення особистісного ресурсу.
Під час тренінгу"Психічне здоров'я педагога", педагоги закладу активно працювали, складали рецепт здоров'я; визначали рівень своєї життєвої енергії та задоволеність життям (вправа "Годинник").
Вдячність усім, хто спробував і спіймав свої усвідомлення.
Дивовижно, творчо, натхненно, енергійно.
Засідання інтервізійної групи практичних психологів ЗЗСО
Дякуйте дитині за допомогу та внесок:
“Щиро дякую тобі за те, що ти … (за конкретну справу)”.😀
“Спасибі за те, що ти зробив”.😘
“Спасибі за твоє розуміння”.🤗
“Щиро дякую за твою допомогу”.🤣
“Ти мені дуже допомагаєш, дякую!”😜
“Завдяки тобі я закінчила цю роботу швидше”.😃
“З твоєю допомогою у нас тепер так чисто”.😆
Як навчитись контролювати власні емоції)))☝️📝
Емоції — це те, що робить нас людьми. Однак, використовувати їх потрібно з розумом, щоб вони не зруйнували все те, що навколо нас.🌟💫✨📒
Людина, яка вміє контролювати свої емоції, весь час намагається зберігати баланс, уникаючи дисгармонії в стані душі. 📈📉
🌿Зупиніться та подумайте
☝️Якщо ви відчуваєте, що ваші емоції просто закипають, почекайте та подумайте. Замість того, щоб негайно відреагувати.
🌿Уникайте емоційного перевантаження
☝️Емоційне перевантаження — це той стан, коли певний тип емоцій (щастя, радість, гнів, сум) повністю захоплює вас. Він зазвичай супроводжується такими фізичними реакціями, як прискорене серцебиття, дихання, тремтіння колін, пітливість, нудота. Тому вам потрібно обробляти інформацію по частинах, щоб поступово прийти в себе.
🌿Практикуйте глибоке дихання
☝️Коли організм починає реагувати на емоційні перевантаження, то подає в серце та різні м'язи тіла дивні сигнали. Щоб уникнути такого стану, потрібно навчитись глибоко дихати. Завдяки цьому в мозок потрапляє більше кисню, і це допомагає розслабитись.
🌿Думайте про рішення, а не про проблему
☝️Негативна реакція на складну ситуацію — одна із найбільш поширених проблем, пов'язаних з емоціями. Завжди старайтесь збалансовано підходити до всього та намагайтесь бути більш реалістичними при оцінці ситуації. Не можна зупинятися на роздумах про проблему, потрібно використовувати час для продумування плану наступних дій.
💯Саморозвиток)))
4 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ
ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
Проводьте час вдома корисно і цікаво !!!
Презентація
"Готовність дитини до школи"
Батькам на замітку
ПРАВИЛО «ТРЬОХ ХВИЛИН»
Виявляється, є таке важливе і надзвичайно просте правило - правило "трьох хвилин".
Воно працює, як для подружжя, так і для дітей. Коли батьки в сім'ї починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює в стосунках на краще.
Правило "перших трьох хвилин" полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, як ніби зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато-багато років. І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом або прийшли додому з роботи. Зазвичай все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона "видає" в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не упустити цей час.
Ви відразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило "перших трьох хвилин". Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обіймають при зустрічі і кажуть, що скучили за нею. У той час, як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть "пішли", розмовляючи при цьому по телефону.
Приходячи з роботи, відразу звертайте всю увагу на дитину. Ви маєте кілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день і вислухати. Потім вже підете вечеряти і дивитися новини.
ВАЖЛИВО НЕ КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ, А ЕМОЦІЙНА БЛИЗЬКІСТЬ!
Іноді кілька хвилин душевної бесіди означають для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений з вами разом. Те, що ми весь час забігані, тривожні і стурбовані, точно не зробить наших дітей щасливішими, навіть якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їх благополуччя.
Для батьків і дітей вираз "час проведений разом" має різне значення.
Для дорослих досить, щоб діти просто перебували поруч з ними, коли вони роблять щось вдома або йдуть в магазин.
А ось для дітей поняття "час разом" - це дивитися очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи. Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент спілкування є щось важливіше, ніж вона.
Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти вільного часу. Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини і дочки подорослішають, тому не втрачайте часу і починайте будувати довірливі відносини з ними вже зараз. Нехай правило "трьох хвилин" вам в цьому стане в нагоді.
Безпечне освітнє середовище - основна мета освітнього закладу: в рамках акції "16 днів проти насильства", "Тижня правових знань" проведено такі профілактичні заходи:
- Заняття "Грані особистості" - 7 класи;
- "Усе в твоїх руках" - 8-А, 8-В клас;
- "Усе починається з дружби" - 2-Б клас;
- Бесіда "Прояви турботу та обачливість" - 5-А, 5-В, 6-Б;
- Година психолога "Конвенція ООН про права дитини" та перегляд відеороликів - 4 класи.
Безпечне освітнє середовище - це простір для повноцінного розвитку, осередок успішних, креативних і щасливих дітей.
В рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу з метою захисту прав дітей, підвищення загальної, правової обізнаності а також профілактики проявів насильства та булінгу в освітньому середовищі 20 вересня 2019 року відбулася зустріч учнів Калуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 із працівником Калуського міського центру з надання безоплатної правової допомоги Грещук Іванною Михайлівною та фахівцем Калуського міськрайонного сектору філії державної установи "Центр апробації" в Івано-Франківській області Василиною Боротюк.
З 16 вересня по 22 вересня 2019 року триває ТИЖДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ. Інспектор ювенальної превенції Калуського ВП Кріль О.І., 18 вересня 2019 року провела з учнями 4, 6, 7 класів бесіду на тему: «Поняття булінгу, відповідальність за його вчинення».
31 січня 2019 року
Мандрували в часі...
Тренінг " Розвиток стресостійкості, подолання та профілактика емоційного вигорання" серед педагогів Калуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 пройшов захопливо, незвично і дуже арт - терапевтично))) Відкритість, щирість дозволила побувати у різних закутках свого життя. Розкрили світ емоцій, почуттів та багатогранність особистості)))
